Seite - 363 - in Der griechisch-orientalische Religionsfonds der Bukowina 1783–1949 - Kontinuitäten und Brüche einer prägenden Institution des Josephinismus

Zusammenfassungen 363 de acțiune. Cu privire la ordine şi orientare, atât existența instituției Fondului religionar cât şi continuitatea sa erau de aceea legate în modul cel mai strâns prin intermediul unei interacțiuni funcționale şi de pe poziții aproape egale cu dezvoltarea statului. Буковинський Релігійний фонд: безперервна діяльність інституції? У цій розвідці про діяльність Буковинського (Греко-)Православного Релігійного фонду здійснено спробу проаналізувати (виходячи із засадничих для нашої праці міркувань Бленкнера та Реберґа щодо досліджень інституцій) і в методичному плані скерувати фокус на три рівні розгляду проблеми : інституціалізацію ; саму інституцію та її дійових осіб ; інституційні механізми. Взято до уваги також чин- ник часу, виражений у формі інституційних змін ; у випадку з Релігійним фондом вони відбувалися найпізніше з середини ХІХ століття у полі напруги провідних політичних ідей від понаднаціонально-загальнодержавних до національно-ірре- дентичних. На підставі цього сформульовано чотири взаємопов’язані тези : про заснування Релігійного фонду та його завдання ; про інституційні зміни та наці- ональне питання ; про інституційні зміни та регіональну модернізацію ; а також про стійкість інституційних структур у довгому історичному триванні. Стосовно конкретної інституції, а саме Православного Релігійного фонду, що перебуває у центрі нашого дослідження, слід зауважити, що виразне розмежування його від православної Церкви на Буковині виявилося можливим чи доцільним далеко не в усіх сферах. Причиною цього є бодай вже самі інституційно-персональні пов’я- зання осіб єпископа, окремих членів консисторії та власне діяльності Фонду, а також церковних органів, що і контролювали його, і водночас самі перебували під його впливом. Тому межі обох інституцій іноді є розмитими, їх не завжди вда- ється виразно провести. Підсумкова дискусія покликана у скороченому вигляді представити здобуті ви- сновки. Тому резюме окремих розділів не будуть повторюватися і деталізуватися, а стосуватимуться лише істотних пунктів окреслених на початку тез. Процес інституціалізації Буковинського Релігійного фонду, тобто поступо- вий перехід від органу, що спершу головним чином здійснював нормативну ді- яльність, до інституції, яка активно формувала простір та суспільство, з погляду історичних наук тісно пов’язаний — через фактор часу — з питанням про мірило успіху просвітницьких реформ, впроваджуваних Йосифом ІІ.22 З погляду соціо- логічних досліджень, знову-таки, кожна існуюча інституція черпає свою легіти- мність головним чином з власної часової сталості та іноді також із прив’язкою до 22 Merker 1989, Aufklärung, 13 ; Bendel & Spannenberger 2015, Aufklärung.