Page - 364 - in Der griechisch-orientalische Religionsfonds der Bukowina 1783–1949 - Kontinuitäten und Brüche einer prägenden Institution des Josephinismus

364 Die Institution: Struktur & Werte місцевості (›sense of place‹).23 Оце останнє в нашому конкретному випадку, ма- буть, варто розширити до поняття «простору» (›space‹). Що випливає з поєднання цих двох перспектив для Буковинського Релігійного фонду ? Засновані на ідеях Просвітництва, реформи цісаря надзвичайно сильно позна- чилися на периферійній стосовно до віденського центру імперії Буковині, як це вже в іншому місці було доведено і у випадку загальної розбудови господарки цієї провінції, що згодом стане окремим коронним краєм австрійської монархії.24 Безпосередню діяльність Православного Релігійного фонду, насамперед у са- мому регіоні, можна докладно простежити аж до ХІХ століття, а опісля діяльність пов’язаних із ним інституцій аж до остаточної ліквідації 1948 року. Відтак у дов- готривалій перспективі Релігійний фонд Буковини безумовно належить до «вда- лих» реформ цісаря Йосифа ІІ. У плані регуляції життя духовенства, створенні консисторії для православної Церкви в провінції та заснуванні Православного Релігійного фонду зустрілися дві провідні тенденції реформ кінця ХVIII століття : спроба територіальної консолідації держави назовні та реорганізації православ- ної (крайової) Церкви як частини державного структурування управління  – все- редині монархії. Обидва кроки вирішальним чином готували підґрунтя для появи крайової свідомості, регіональної ідентичності Буковини, чи то пак її мешканців (з сильною прив’язкою до австрійської загальнодержавної ідеї). Таким чином Релігійний фонд становив у тому числі осердя нормативного, організаційного «облаштування» провінції. Згодом він сприяв виникненню і пришвидшував фор- мування регіональної ідентичності «Буковини» - простору, який до того часу іс- торично під такою назвою не існував (власне колишньої Верхньої Молдавії). Від- так на прикладі Релігійного фонду можна чітко розпізнати тривале домінування тотожності власного орієнтаційного взірця Фонду як інституції та орієнтаційного взірця, заданого державою. Натомість відносини та взаємовпливи інституційних змін і національного питання видаються у випадку Православного Релігійного фонду Буковини над- звичайно складними, а тому посідають у викладі центральне місце. Їм були при- таманні постійні, з приходом кожного нового єпископа по-новому сформульо- вані бачення внутрішньо-церковної ієрархії. Стосунок до держави, натомість, без якихось помітних відхилень тримався переважно лояльної лінії, яка, щоправда, із завершенням Першої Світової війни зазнала ґвалтовного розвороту. Вихо- дячи з цього до Релігійного фонду Буковини цілком влучно можна застосувати окреслення «імперської інституції». Тим-то найновіші дослідження про інсти- 23 Lowndes 1996, Varieties, 182. 24 Scharr 2010, Landschaft. Open Access © 2020 by BÖHLAU VERLAG GMBH & CO.KG, WIEN